До серця увірвалася розлука
Холодним і непроханим дощем.
У двері тихо вересень постукав
З букетом кольорових хризантем.
Він завітав старим незваним гостем
На стоптаний самотністю поріг.
Так тепло по-осінньому, і просто
Приємно посміхнувся і затих.
Він слухав мої стомлені молитви
Й ходив за мною наче вірний пес.
І став мені розрадою і світлом
Під тяжістю захмарених небес.
Немає коментарів:
Дописати коментар