Іди... Спинись! Нічого не кажи.
В твоїх обіймах
спокій, мов у храмі.
Ти бачиш край?! Ми
стали до межі,
Тернову стежку - обирали самі!
Поглянь на мене. Погляд відверни.
Подай крило. Ні,
забери всю пару!
Ти поселився болем в
мої сни.
Для тебе нагорода я чи кара?
Іди назАвжди. Ні,
вернись навік.
Тебе я віддаю і
забираю!
Зігрів мої вуста? Чи
лиш обпік?!
Ти моє пекло і шматочок раю.
Вересень 2018
Немає коментарів:
Дописати коментар