Я обіцяю: буду тобі снитись,
Приходити у найтепліші сни,
Коли тобі захочеться напитись
Прозорої джерельної весни.
Коли тобі захочеться сховатись
Від бруду, пилу, поглядів нещирих,
Тобі я буду іноді ввижатись
На вулицях холодних, скам’янілих.
Я обіцяю полум’ям палати,
Пекти під серцем, гріти у думках,
Коли ти будеш знову замерзати
В чужих обіймах, на чужих губах.
Як гімн далеких спопелілих днів,
Я обіцяю заспівати пісню,
У ностальгії від почутих слів
Твоїй душі нарешті стане тісно...
Коли ж посадиш в себе за столом
Сім’ю свою, дочку, синів... Не знаю!
Я випаду росою за вікном
На наших хризантемах...
Обіцяю!
19.08.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар