Я іду під дощем. Тиха осінь вривається вітром.
Мокре листя летить… А калюжі – мов рани землі.
Я іду під дощем на краю цього міста і світу,
Як у море відкрите виходять старі кораблі.
Я іду під дощем. І чомусь так горять мої очі…
У долонях – тепло розливається, наче вода.
Я іду під дощем… Ти зі мною іти не хочеш?
Ми як двоє птахів, що в негоду летять до гнізда.
01.2017
Мокре листя летить… А калюжі – мов рани землі.
Я іду під дощем на краю цього міста і світу,
Як у море відкрите виходять старі кораблі.
Я іду під дощем. І чомусь так горять мої очі…
У долонях – тепло розливається, наче вода.
Я іду під дощем… Ти зі мною іти не хочеш?
Ми як двоє птахів, що в негоду летять до гнізда.
01.2017
Немає коментарів:
Дописати коментар