Заходять в душу спогади дитинства –
Смородина… Палаючі зірки…
Черешень стиглих плетені намиста.
І яблука. І радість. І… батьки.
Крізь час сміється мудрий сильний
тато,
І мама ще до болю молода…
А ми немов лякливі пташенята
Все тулимось до рідного гнізда.
До дому кличуть стоптані дороги,
Чекайте! Лиш зайдемо вчотирьох!
І покладем до рідного порогу
Збережений старий чортополох…
Зайде весна з букетами до хати –
Бузковий незабутній аромат…
Питаєте про найдорожче свято?!
Ось це
для мене свято, з усіх свят!
Заходять в душу спогади, птахами
Злітають і сідають на рубцях…
Крізь час сміється тато мій, і
мама
З бузковими букетами в руках.
23.05.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар