За лелечим гніздом – весна
Напівзболена і солодка.
Забриніла в душі струна
Звуком зірваним і коротким.
Ох лелеки мої, лелечата
Де ж ваш клекіт – весняний спів?!
Принесіть до старої хати
Ніжні посмішки матерів!
Синім небом пливуть роки,
Білі крила цілують
дощем…
Чи то знову чиїсь батьки
Полетіли за вашим ключем?!
Полетіли і не спитали
Скільки буде ночей без сну!
Відлюбили своє, відспівали,
І лишили на пам’ять весну.
Скільки свічок згорить в молитві?
Запах ладану, втоми і мук…
Скільки діти загублять світла
В марних пошуках батьківських рук?!
За лелечим гніздом – весна,
Так любили її мама й тато!
Оживайте з пророчого сна
Ох лелеки мої, лелечата!
2018
Немає коментарів:
Дописати коментар